центрування

ЦЕНТРУВА́ННЯ, я, с., спец.

Дія за знач. центрува́ти.

Конус гайки, входячи в конусну поверхню диска, забезпечує правильне центрування та щільну затяжку диска на маточині (з навч. літ.);

Шатун [косарки] під час роботи може ламатися при неправильному центруванні ножа (з наук. літ.);

Обробку центрових отворів – центрування – виконують на спеціальних верстатах (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. центрування — центрува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. центрування — -я, с., спец. Дія за знач. центрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. центрування — ЦЕНТРУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. центрува́ти. Конус гайки, входячи в конусну поверхню диска, забезпечує правильне центрування та щільну затяжку диска на маточині (Автомоб. Словник української мови в 11 томах