1. Словник української мови у 20 томах

центурія

ЦЕНТУ́РІЯ¹, ї, ж.

1. У Стародавньому Римі-частина легіону, військовий підрозділ, який налічував сто чоловік.

Так колись перед кожною центурією йшли легкоозброєні пращники із найбідніших. Вони гинули майже всі, зате тріарії залишалися живими (з газ.);

Й доки настала темрява й до городу підійшли перші центурії римлян і готські комонники, русичі були вже за добрих п'ятдесят гонь од так і не взятої тверді.

2. Одна з 5-ти груп римських громадян, розподілених за майновим цензом.

ЦЕНТУ́РІЯ², ї, ж.

Те саме, що золототи́сячник.

В науковій медицині вживається “трава центурія”, з якої в суміші з іншими гіркими травами, а то й самої центуріїготують гірку настоянку (з наук. літ.);

Росте золототисячник по всій Україні .. У народі називають його середушником, ясенцем, а також центурією (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. центурія — центу́рія 1 іменник жіночого роду військовий підрозділ у давньому Римі іст. центу́рія 2 іменник жіночого роду золототисячник Орфографічний словник української мови
  2. центурія — центу́рія золототисячник (ст): Тітка зробить каву, принесе кілька ванільових тістечок, буде до мене приглядатись, трохи усміхнено, трохи зажурено, і скаже: “Ти щось змарнів. Може, тобі дати центурії?” (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. центурія — I -ї, ж. 1》 У Стародавньому Римі – частина легіону, військовий підрозділ, який налічував сто вояків. 2》 Розряд громадян за поділом населення згідно з майновим цензом. II -ї, ж. Те саме, що золототисячник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. центурія — центу́рія (лат. centuria, від centum – сто) одиниця військово-політичного поділу громадян у Стародавньому Римі. Комплектувалася залежно від майнового і вікового цензу і спочатку налічувала 100 чоловік. По Ц. відбувалися вибори до народних зборів; кожна Ц. мала один голос. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. центурія — У стародавньому Римі: 1. найменша військова організаційно-тактична одиниця рим. легіону, налічувала бл. 100, згодом 60 солдатів під командуванням центуріона; 2. одиниця поділу рим. громадян у межах окремих майнових класів. Універсальний словник-енциклопедія
  6. центурія — ЗОЛОТОТИ́СЯЧНИК (лікарська рослина), ЦЕНТУ́РІЯ, ЦЕНТУ́РКА, ЦВИ́НТАРКА, СЕРЕДУ́ШНИК, ЯСЕНЕ́ЦЬ діал. Росте золототисячник по всій Україні.. У народі називають його середушником, ясенцем, а також центурією (з журналу). Словник синонімів української мови
  7. центурія — ЦЕНТУ́РІЯ¹, ї, ж. 1. У Стародавньому Римі-частина легіону, військовий підрозділ, який налічував сто чоловік. 2. Розряд громадян за поділом населення згідно з майновим цензом. ЦЕНТУ́РІЯ², ї, ж. Те саме, що золототи́сячник. Словник української мови в 11 томах
  8. центурія — Центурія, -рії ж. раст. Erythraea Centaurium L. Вх. Пч. II. 31. ЗЮЗО. І. 122. Словник української мови Грінченка