ци
ЦИ¹, спол., діал.
Чи.
І злинули [опришки] буйно, гучно, з криками .. Щоб одразу все село знало. Щоб збігалися дивуватися .. Та й щоб кожна Настунька ци там Парасочка знала, .. що пора вже Венері спішити назустріч Марсові (Г. Хоткевич);
– Не відаю, ци загримить моє ім'я, а коні гримітимуть (М. Стельмах).
ЦИ², част. пит., діал.
Чи.
– Ци тобі, Юрчику, не сталось чого лихого? (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ци — Чи Словник застарілих та маловживаних слів
- ци — I спол., діал. Чи. II част., діал. Чи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ци — ЦИ¹, спол., діал. Чи. І злинули [опришки] буйно, гучно, з криками.. Щоб одразу все село знало. Щоб збігалися дивуватися.. Та й щоб кожна Настунька ци там Парасочка знала, ..що пора вже Венері спішити назустріч Марсові (Хотк. Словник української мови в 11 томах
- ци — Ци! меж. 1) Крикъ на лошадей, когда пастухъ ихъ гонитъ. Шух. І. 211. 2) Призывъ для козъ. Маркев. 63. --------------- Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь? Ном. № 13356. Словник української мови Грінченка