1. Словник української мови у 20 томах

цибулиння

ЦИБУЛИ́ННЯ, я, с., збірн.

Стебла цибулі (у 1 знач.).

* У порівн. Чорногуз бродить по траві, як землемір, ящірка перебігла обніжок – зелена, мов цибулиння, дикі бджоли гудуть за медом (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цибулиння — цибули́ння іменник середнього роду збірн. Орфографічний словник української мови
  2. цибулиння — -я, с., збірн. Стебла цибулі (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цибулиння — Цибули́ння, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. цибулиння — ЦИБУЛИ́ННЯ, я, с., збірн. Стебла цибулі (у 1 знач.). Пили [дорослі] чай з ромом — він мав запах паленого цибулиння (Горький, Дитинство, 1947, 143); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  5. цибулиння — Цибулиння, -ня с. 1) Стебли лука. Херс. 2) раст. Sagittaria Sagittaefolia L. Вх. Пч. І. 12. Словник української мови Грінченка