цивілізування

ЦИВІЛІЗУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. цивілізува́ти.

Хоч магнати великою мірою спричинилися до освоєння чи, як висловлювалися польські історики ХІХ ст. “цивілізування” України, вони також були чинником нестабільності й напруженості, що стали хронічними хворобами суспільства (з наук. літ.);

Кримський не сприйняв Схід як земний рай. І все ж він любив його таким, яким він є. І одночасно критикував його нрави та звичаї і в стилі кліше європейського орієнталізму вважав, що Схід вимагає західного цивілізування (з наук. літ.).