1. Словник української мови у 20 томах

цигарниця

ЦИГА́РНИЦЯ, і, ж.

1. Жін. до цига́рник.

2. Коробка або скринька для зберігання цигарок (сигар); портсигар.

Аж у малій кишені, разом з олівцем та цигарницею, знаходить Ілько бажане (П. Козланюк);

Сахно мовчала. Гальванеску теж замовк і забігав по кімнаті. Він шукав сигари. Але цигарниця була порожня (Ю. Смолич);

Начальник поклав газету на стіл, позіхнув і витягши з кишені цигарницю та відкривши, простяг її Андрієві (І. Багряний);

Лікар сів, витяг з кишені золоту цигарницю і запалив цигарку сірником, що запобігливо витер йому Смалець (С. Черкасенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цигарниця — цига́рниця 1 іменник жіночого роду, істота робітниця цига́рниця 2 іменник жіночого роду коробка Орфографічний словник української мови
  2. цигарниця — цигарниця 1. мундштук (ст): Потер долонею ніс, що був затканий, як стара цигарниця (Авторка) 2. портсигар (ст)||цигарничка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. цигарниця — -і, ж. 1》 Жін. до цигарник. 2》 Коробка або ящичок для зберігання цигарок (сигар); портсигар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цигарниця — ПОРТСИГА́Р (невелика плоска коробочка для зберігання цигарок, сигарет, сигар, яку звичайно носять у кишені), ЦИГА́РНИЦЯ, ПАПІРО́СНИЦЯ заст. Він намацав у кишені портсигар і закурив (Ю. Словник синонімів української мови
  5. цигарниця — Цига́рни́ця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. цигарниця — ЦИГА́РНИЦЯ, і, ж. 1. Жін. до цига́рник. 2. Коробка або ящичок для зберігання цигарок (сигар); портсигар. Аж у малій кишені, разом з олівцем та цигарницею, знаходить Ілько бажане (Козл., Ю. Крук, 1950, 61); Сахно мовчала. Словник української мови в 11 томах