цикада
ЦИКА́ДА, и, ж.
1. Те саме, що цика́дка.
Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в'яне, жовкне... Спів цикади дзвінкий перейшов в тихий свист – хутко вмовкне... (Леся Українка);
Несамовито цокотіли цикади (О. Донченко);
* У порівн. – Іду на аеродром... Тихо, всі в розгоні, лише де-не-де літаки, як цикади, дрімають по степу (О. Гончар);
Сузір'я яблук світяться крізь листья. На лаві темний силует Старого. Він западає в морок. Сходить місяць. Бринять у тиші пилочки цикад (Л. Костенко).
2. мн. цика́ди, а́д. Те саме, що цика́дкові.
Цикади – стародавні жителі Землі. Ці комахи існували вже 275 мільйонів років тому (з газ.);
* У порівн. Ніната зацокала язиком, ніби цикада (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цикада — [циекада] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
- цикада — цика́да іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- цикада — -и, ж. 1》 Те саме, що цикадка. 2》 мн. цикади, -ад. Те саме, що цикадкові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цикада — Цика́да, -ди; -ка́ди, -ка́д Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цикада — ЦИКА́ДА, и, ж. 1. Те саме, що цика́дка. Ще не вдарив мороз, а вже втомлений лист в’яне, жовкне… Спів цикади дзвінкий перейшов в тихий свист — хутко вмовкне… (Л. Укр., І, 1951, 229); Несамовито цокотіли цикади (Донч., II, 1956, 127); *У порівн. Словник української мови в 11 томах