цикати
ЦИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Видавати характерні свистячі звуки, що нагадують звук “ц”.
Бурундучок наблизився до колоди, побачив зблизька, яка страшна руїна упала на його дім, і жалібно цикаючи, сів засмучений на гілці, повернувся до напасника: “Цик-цик-цик!” – скаржився комусь (І. Багряний).
2. на кого. Зупиняти кого-небудь або забороняти що-небудь окриком “цить”, “цс”; погрозливо гримати, гиркати.
Та цить ти! – стримала її Явдоха. – Чого цикаєш? Шкода, що поводиря на розпусту не буде? – відказала Ганна (Д. Бузько).
◇ (1) Ци́кати / ци́кнути крізь (че́рез) зу́би – плювати крізь зуби з характерним свистячим звуком.
Вогнища потухли за стіною, лише вартові голосно позіхали та курили городняк, цикаючи через зуби (Ю. Яновський);
Коли вони вийшли за територію “Бережка”, тато цикнув крізь зуби і сказав: – Ну ти ж і кадр! (В. Нестайко).
Значення в інших словниках
- цикати — (на кого) гиркати, гарикати, гримати; (крізь зуби) цвіркати; сикати. Словник синонімів Караванського
- цикати — ци́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- цикати — ци́кати 1. давати малими частинами, потрохи (перев. про гроші)(м, ср, ст) 2. копати (м'яч)(ср, ст) 3. перемикати (телеканали)(м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- цикати — -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Видавати характерні свистячі звуки, що нагадують звук "ц". Цикати крізь зуби. 2》 на кого. Зупиняти кого-небудь або забороняти що-небудь окриком "цить", "цс"; погрозливо гримати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цикати — ЦИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Видавати характерні свистячі звуки, що нагадують звук «ц». ♦ Ци́кати крізь (че́рез) зу́би — плювати крізь зуби з характерним свистячим звуком. Словник української мови в 11 томах