1. Словник української мови у 20 томах

цимбал

ЦИ́МБАЛ, а, ч., розм.,заст.

Телепень, дурень.

Цимбале, цимбале, дурний (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Цимбал — Ци́мбал прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. цимбал — Дурбило, йолоп, ТЕЛЕПЕНЬ; мн. ЦИМБАЛИ, (музичний струмент) цимбалики. Словник синонімів Караванського
  3. цимбал — див. дурний Словник синонімів Вусика
  4. цимбал — ци́мбал недотепа, дурень (Лучук)|| = бевзь Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. цимбал — -а, ч., заст. Бевзь, йолоп. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цимбал — Цимбал, -ла м. Олухъ, балбесъ. Цимбале, цимбале дурний. Ном. № 6300. Словник української мови Грінченка