цинічність

ЦИНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. цині́чний 1, 2.

Цинічність вчинку;

Розповіданоь якийсь сороміцький анекдот, “сіль” якого була в тому, що перше, оповідачем був сам жених Ламазіді, присадкуватий, губатий, чорнявий студент, а друге – в безсоромних, стидких словах, дотепність яких містилася в їх цинічності і, разом, в серйозності фізіономії оповідача (В. Винниченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цинічність — [циен’ічн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. цинічність — цині́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. цинічність — -ності, ж. Властивість за знач. цинічний 2), 3). Цинічність вчинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цинічність — ЦИНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. цині́чний 1, 2. Цинічність вчинку. Словник української мови в 11 томах