цинічність
ЦИНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. цині́чний 1, 2.
Цинічність вчинку;
Розповіданоь якийсь сороміцький анекдот, “сіль” якого була в тому, що перше, оповідачем був сам жених Ламазіді, присадкуватий, губатий, чорнявий студент, а друге – в безсоромних, стидких словах, дотепність яких містилася в їх цинічності і, разом, в серйозності фізіономії оповідача (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цинічність — [циен’ічн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- цинічність — цині́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цинічність — -ності, ж. Властивість за знач. цинічний 2), 3). Цинічність вчинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цинічність — ЦИНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. цині́чний 1, 2. Цинічність вчинку. Словник української мови в 11 томах