цирконій
ЦИРКО́НІЙ, ю, ч.
Хімічний елемент, сріблясто-білий метал; використовується в техніці.
Велике значення має відкриття родовища цирконію в морських розсипищах третинного віку (з наук. літ.);
Цирконій є досить поширеним у земній корі елементом, але він дуже розпилений (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цирконій — цирко́ній іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
- цирконій — -ю, ч. Zr. Хімічний елемент, проста речовина якого – блискучий сріблястий метал, прозорий для нейтронів. З нього виготовляють оболонки тепловидільних елементів ядерних реакторів, хімічну апаратуру, деталі літальних апаратів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цирконій — цирко́ній (від циркон) хімічний елемент, символ Zr, ат. н. 40; сріблясто-білий метал. Застосовують як конструкційний матеріал у ядерній енергетиці, в електровакуумних приладах тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- цирконій — Zr, хіміч. елемент з атомним числом 40; твердий тугоплавкий метал сріблястого кольору; при кімнатній темп. хіміч. стійкий, підігрітий реагує, напр., з киснем (окис ц. ZrO2 — тугоплавка хіміч. Універсальний словник-енциклопедія
- цирконій — ЦИРКО́НІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, сріблясто-білий метал; використовується в техніці. Велике значення має відкриття родовища цирконію в морських розсипищах третинного віку (Розв. науки в УРСР.. Словник української мови в 11 томах