циркуляція
ЦИРКУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.
1. Дія за знач. циркулюва́ти 1.
До висоти приблизно 12 кілометрів простягається тропосфера, де відбувається циркуляція повітря, що визначає погоду (з наук.-попул. літ.);
При виконанні фізичної роботи, що супроводиться посиленням циркуляції крові, хвилинний об'єм [серця] значно зростає (з наук. літ.);
Дно океанське вивчали [науковці] .. Брали планктон, вивчали циркуляцію вод, будову земної кори (О. Гончар).
2. мор. Крива, яку описує судно при відхиленні стерна на який-небудь кут.
Описавши циркуляцію, крейсер ліг на новий курс (з газ.).
△ (1) Циркуля́ція атмосфе́ри – сукупність повітряних течій в атмосфері, що виникає внаслідок нерівномірного розподілу атмосферного тиску і температури на земній поверхні.
Метеорологічні спостереження спростували колишні уявлення про будову і циркуляцію атмосфери у високих широтах (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- циркуляція — (крови) кровообіг; (грошей) обіг. Словник синонімів Караванського
- циркуляція — [циеркул’ац'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- циркуляція — Обіг Словник чужослів Павло Штепа
- циркуляція — циркуля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- циркуляція — -ї, ж. 1》 Дія за знач. циркулювати 1). Циркуляція атмосфери — сукупність повітряних течій в атмосфері, що виникає внаслідок нерівномірного розподілу атмосферного тиску і температури на земній поверхні. 2》 мор. Крива, яку описує судно при відхиленні руля на який-небудь кут. Великий тлумачний словник сучасної мови
- циркуляція — циркуля́ція (лат. circulatio, від circulus – коло) кругообіг, круговий рух (напр., Ц. крові в живому організмі). Словник іншомовних слів Мельничука
- циркуляція — Циркуля́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- циркуляція — ЦИРКУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. циркулюва́ти 1. До висоти приблизно 12 кілометрів простягається тропосфера, де відбувається циркуляція повітря, що визначає погоду (Наука.. Словник української мови в 11 томах