1. Словник української мови у 20 томах

цистит

ЦИСТИ́Т, у, ч., мед.

Запалення слизової оболонки сечового міхура, що здебільшого спричиняється бактеріями (кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цистит — (мед.) сечнікозапал Словник чужослів Павло Штепа
  2. цистит — цисти́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. цистит — -у, ч., мед. Запалення слизової оболонки сечового міхура, що здебільшого спричиняється бактеріями (кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цистит — цисти́т (від грец. κΰστις – сечовий міхур) запалення слизової оболонки сечового міхура у людини. Спричинюється бактеріями (кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. цистит — ЦИСТИ́Т, у, ч., мед. Запалення слизової оболонки сечового міхура, що здебільшого спричиняється бактеріями (кишковою паличкою, стафілококом, стрептококом). Словник української мови в 11 томах