цитований

ЦИТО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до цитува́ти.

Думка В. Іванова, висловлена в цитованій вище його статті про те, що специфічним предметом і специфічним змістом мистецтва є жива дійсність, або дійсність в живому виді, видається хоч і дуже загальною, але цілком вірною (з публіц. літ.);

// цито́вано, безос. пред.

Пушкін і Шевченко... Дві різні людські долі .. Які несхожі були у них дитинство та юність! Російська сім'я, де говорено французькою мовою, цитовано Вольтера й Парні .. Вбога сільська хата... Під'яремна праця батьків... Убожество на лоні прекрасної української природи... (М. Рильський).

2. Який цитується, наводиться дослівно.

Укладачі книжки “Тисяча крилатих виразів” не тільки подають першоджерела цитованих виразів, але й ілюструють прикладами з різних творів української літератури, де зустрічається той чи інший вираз (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цитований — цито́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. цитований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до цитувати. || цитовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цитований — Цито́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. цитований — ЦИТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до цитува́ти. Думка В. Іванова, висловлена в цитованій вище його статті про те, що специфічним предметом і специфічним змістом мистецтва є жива дійсність, або дійсність в живому виді... Словник української мови в 11 томах