цмакання
ЦМА́КАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. цма́кати і звуки, утворювані цією дією.
Ось з валки, міцно тримаючи щось біля грудей, випручалась якась дівчина і, розгорнувши притулене, почина їсти з голосним цмаканням балик чи шинку (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цмакання — цма́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- цмакання — -я, с., розм. Дія за знач. цмакати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цмакання — ЦМА́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. цма́кати і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах