цокотня

ЦОКОТНЯ́, і́, ж., розм.

Те саме, що цокота́ння.

Зметнулись антени. Полізли у нори шнурки, і пішла цокотня, перестук, позивних перекличка (М. Бажан);

Вже й того сумно було в хаті, що зостались без Масі тільки вдвойзі [вдвох] – мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні (А. Свидницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цокотня — див. звучання Словник синонімів Вусика
  2. цокотня — цокотня́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. цокотня — -і, ж., розм. Те саме, що цокотання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цокотня — ЦОКОТНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що цокота́ння. Зметнулись антени. Полізли у нори шнурки, і пішла цокотня, перестук, позивних перекличка (Бажан, Політ.. Словник української мови в 11 томах