цуравий
ЦУ́РАВИЙ, а, е, діал.
Драний.
Там коня пустив [Іван], вуздечку поклав у вербу, а сам пішов додому у своїй цуравій одежі (А. Калин);
// У лахмітті, обідраний (про людину).
За два роки вернувся Мишко, бідний, голодний, цуравий (з казки);
Хлопець три роки жиє у нечистоті. Зробився з нього здоровий хлопчище, тільки страшно цуравий і такий нечистий, що аж почорнів (В. Королевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цуравий — -а, -е, зах. Драний. || У лахмітті, обідраний (про людину). Великий тлумачний словник сучасної мови
- цуравий — ЦУ́РАВИЙ, а, е, діал. Драний. Там коня пустив [Іван], вуздечку поклав у вербу, а сам пішов додому у своїй цуравій одежі (Калин, Закарп. казки, 1955, 106); // У лахмітті, обідраний (про людину). Словник української мови в 11 томах
- цуравий — Цуравий, -а, -е Въ лохмотьяхъ. Угор. Словник української мови Грінченка