цурпалочок
ЦУРПА́ЛОЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до цурпа́лок.
Вечір. Діти вже напилися чаю й гуляють; старше, хлопчик років шести, сидить долі біля шафи й уважно будує з цурпалочків хату. Меншу, по другій весні дівчину, забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (М. Коцюбинський);
Дістаю з кишені цурпалочок старого олівця, записну книжечку й пишу вірша (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цурпалочок — цурпа́лочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- цурпалочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до цурпалок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цурпалочок — на цурпа́лки (на цуру́па́лки). На дрібні шматки. Буря дуби на цурпалки трощить, а травичку тільки нагинає (М. Стельмах); Привітався не привітався Петро, одразу ж за сокиру. Цюкне — ясен на цурпалки розлітається (М. Фразеологічний словник української мови
- цурпалочок — ЦУРПА́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до цурпа́лок. ♦ На цурпа́лочки — те саме, що На цурпа́лки ( див. цурпа́лок). Кайдаш кинув з усієї сили об землю кочергою, вихопив з їх рук мотовило і потрощив його на цурпалочки (Н.-Лев., II, 1956, 297). Словник української мови в 11 томах
- цурпалочок — Цурпалок, -лка м. = цурупалок. Черк. у. ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310. Словник української мови Грінченка