цурпелити
ЦУРПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що, розм.
Те саме, що цу́пити.
Вузькоколійкою чмихав поїзд. Іграшковий паровозик цурпелив за собою шість чи всі вісім цяцькових вагончиків, у яких могли їздити хіба що лісові гноми, але аж ніяк не люди (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цурпелити — див. нести Словник синонімів Вусика
- цурпелити — цурпе́лити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- цурпелити — -лю, -лиш, недок., перех., розм. Те саме, що цупити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цурпелити — НЕСТИ́ (узявши кого-, що-небудь у руки або навантаживши на себе, переміщати, доставляти кудись); ПЕ́РТИ фам., ЦУ́ПИТИ розм., ЦУРПЕ́ЛИТИ розм., ЦУПРИКУВА́ТИ розм., ГИ́РИ́ТИ діал. (перев. Словник синонімів української мови
- цурпелити — ЦУРПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., розм. Те саме, що цу́пити. Вузькоколійкою чмихав поїзд. Іграшковий паровозик цурпелив за собою шість чи всі вісім цяцькових вагончиків, у яких могли їздити хіба що лісові гноми, але аж ніяк не люди (Загреб., Європа 45, 1959, 467). Словник української мови в 11 томах
- цурпелити — Цурпелити, -лю, -лиш гл. Тащить, волочить. А ну, цурпель уже деревину скоріш! Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка