цу-цу

ЦУ-ЦУ́, виг.

1. Уживається для підкликання собак.

Аж тут і надворі туж-туж уже світає. “Цу-цу, Рябко!.. – тут всі, повибігавши з хат: – Цу-цу, Рябко... на-на!” – гукнули, як на гвалт (П. Гулак-Артемовський);

– Палиця в руці, цівка через плече, пищавка за поясом, – так я, небоже, щорана вирушав за вівцями. Три пси! Цу-цу! (І. Франко).

2. Уживається для вираження подиву, розчарування і т. ін.

Смеркалося .. огонь огнем Кругом запалало, – Аж злякавсь я... “Ура! Ура! Ура!” – закричали. “Цу-цу, дурні! Схаменіться! Чого се ви раді? Що горите?” (Т. Шевченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цу-цу — цу-цу́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. цу-цу — виг. 1》 Уживається для підкликання собак. 2》 Уживається для вираження подиву, розчарування тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цу-цу — НА виг. (ужив. для підкликання собаки), НЯ рідше, ЦУ-ЦУ́ (ЦЮ-ЦЮ́). "Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко... на-на!" — гукнули, як на ґвалт (П. Гулак-Артемовський). Словник синонімів української мови
  4. цу-цу — ЦУ-ЦУ́, виг. 1. Уживається для підкликання собак. Аж тут і надворі туж-туж уже світає. «Цу-цу, Рябко!..— тут всі, повибігавши з хат: —Цу-цу, Рябко… на-на!» — гукнули, як на гвалт (Г.-Арт. Словник української мови в 11 томах