цькувати
ЦЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. кого, що, ким і без дод. Напускати собак на кого-небудь.
Приходить [пес] до колиби надвечір, а вівчарі почали його цькувати своїми псами (А. Калин);
– Бабусю, а як поприлітають лелеки, то ви скажіть Плачинді, хай їх собаками не цькує (М. Стельмах);
Кирило Іванович насилу одбився від собак. Коли він мотався .. на всі боки, то суддя стояв на порозі, цькував і сміявся (Панас Мирний);
Раз іде старець побіля двору в сімряжці, а меншенький панич вихопивсь на вулицю та й давай його цькувати собаками (О. Стороженко);
// Заганяти і вбивати звіра, дичину з допомогою собак; гонити.
2. перен., розм. Переслідувати кого-небудь різними нападками, наклепами і т. ін., знущатися з когось.
Отам-то милостивії ми Ненагодовану і голу Застукали сердешну волю Та й цькуємо (Т. Шевченко);
[Павло:] Всі ви умієте з-за вугла цькувать та в кишені дулі давать!.. (М. Кропивницький);
// Підмовляти до ворожих дій, підбурювати проти когось; під'юджувати.
– Ви таки його [дяка] стережіть, Єфросинія Андріївна, – цькував Колісник .. – Хіба я не знаю? – гримнула дячиха. – Знаю! (Панас Мирний);
– Я ніколи не був проти миру, – відповів Хаджі, – Це ти мене скрізь цькуєш, висміюєш, ганьбиш перед біднотою (О. Донченко).
Значення в інших словниках
- цькувати — (псів) нацьковувати; (звіра) гонити, переслідувати, зацьковувати, (людей — ще) піддавати цькуванню; (підбивати на щось) підштрикувати, під'юджувати. Словник синонімів Караванського
- цькувати — див. веліти Словник синонімів Вусика
- цькувати — [ц'куватие] -уйу, -уйеш, -уйеимо, -уйеите Орфоепічний словник української мови
- цькувати — цькува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- цькувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех., ким і без додатка. Напускати собак на кого-небудь. || Заганяти і вбивати звіра, дичину з допомогою собак. 2》 перен., розм. Переслідувати кого-небудь різними нападками, наклепами і т. ін., знущатися з когось. || Підмовляти до ворожих дій, підбурювати проти когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цькувати — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- цькувати — Цькува́ти, цькую́, цькує́ш, цькує́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цькувати — ЦЬКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех., ким і без додатка. Напускати собак на кого-небудь. Приходить [пес] до колиби надвечір, а вівчарі почали його цькувати своїми псами (Калин, Закарп. Словник української мови в 11 томах
- цькувати — Цькувати, -кую, -єш гл. Травить. На що ж ти собаками цькуєш? Шевч. 316. Рябко, уджга! — цькував дід та все лаявся. Левиц. Пов. 227. Словник української мови Грінченка