1. Словник української мови у 20 томах

цю-цю

ЦЮ-ЦЮ́, виг.

Те саме, що цу-цу́.

Діти помітили на судні собаку й висунулись з васага. – Мамо... мамо! а гляньте, який гарний песик! На, цю-цю! на! (М. Коцюбинський);

– Цю-цю, нах – сказав я ніжно, підлабузнецьки і, терпнучі від страху, простягнув до вовка долоню, наче на ніі лежало бабине козеня (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цю-цю — цю-цю́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. цю-цю — виг. Вживається з метою присоромлювання, висміювання когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цю-цю — НА виг. (ужив. для підкликання собаки), НЯ рідше, ЦУ-ЦУ́ (ЦЮ-ЦЮ́). "Цу-цу, Рябко!.. — тут всі, повибігавши з хат: — Цу-цу, Рябко... на-на!" — гукнули, як на ґвалт (П. Гулак-Артемовський). Словник синонімів української мови
  4. цю-цю — ЦЮ-ЦЮ́, виг. Те саме, що цу-цу́. Діти помітили на судні собаку й висунулись з васага.— Мамо… мамо! а гляньте, який гарний песик! На, цю-цю! на! (Коцюб., І, 1955, 188). Словник української мови в 11 томах