цямкання
ЦЯ́МКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ця́мкати і звуки, утворювані цією дією.
Бовдур .. стис у правій руці хліб, відкусив з нього за один раз спору пайку і мовчки поліз назад у свій кут, де зараз і втонув, – тільки чути було глухе цямкання уст (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цямкання — ця́мкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- цямкання — -я, с., розм. Дія за знач. цямкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цямкання — ЦЯ́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ця́мкати і звуки, утворювані цією дією. Бовдур.. стис у правій руці хліб, відкусив з нього за один раз спору пайку і мовчки поліз назад у свій кут, де зараз і втонув,— тільки чути було глухе цямкання уст (Фр., І, 1955, 291). Словник української мови в 11 томах