цяпати

ЦЯ́ПАТИ¹, аю, аєш, недок., що, діал.

1. Черпати, набирати потроху.

Нахилившись над горшком, Устина довго цяпала ложкою молочну кашу, спокійно, щоб не схлюпнути, поставила на стіл миску (С. Чорнобривець).

2. Доїти.

А я тую козоньку [кізоньку] Цяпала, цяпала (з народної пісні);

Катря спершу не прислухалась, – доїла собі, чимось своїм заклопотана, і насторожилась враз, коли хлопці нагло урвали розмову, наче й не стало їх. Перестала й Катря цяпати – прислухалась (А. Головко).

3. Крапати.

Щохвилини маленькі струмочки води текли з мурів, потихеньку, помаленьку, ледве чутно цяпали по цегляній долівці (Грицько Григоренко);

Зі стріхи цяпала вода, краплі іскристо мерехтіли на сонці (В. Дрозд).

4. Бити, ударяти.

Тут бриніли та цяпали о стіни кулі (І. Франко);

Стара Хмеличка зітхає і знову схиляється над рядком, цяпає сапою, а в голові снують думки – про дочок і онуку (І. Цюпа).

ЦЯ́ПАТИ², аю, аєш, недок., розм.

Те саме, що пища́ти.

Курчата цяпають у сінях (Сл. Б. Грінченка);

В гніздах бакланів .. дуже цяпають пташенята (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цяпати — ця́пати 1 дієслово недоконаного виду черпати; доїти; ударяти діал. ця́пати 2 дієслово недоконаного виду пищати розм. Орфографічний словник української мови
  2. цяпати — I -аю, -аєш, недок., перех., діал. 1》 Черпати, набирати потроху. 2》 Доїти. 3》 Крапати. 4》 Бити, ударяти. II -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що пищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цяпати — ДОЇ́ТИ, ЦЯ́ПАТИ діал.; ВИДО́ЮВАТИ, ЗДО́ЮВАТИ (добувати все молоко з вимені). — Док.: подої́ти, ви́доїти, здої́ти. Катря.. доїла собі, чимось своїм заклопотана, і насторожилась враз, коли хлопці нагло урвали розмову.. Словник синонімів української мови
  4. цяпати — ЦЯ́ПАТИ¹, аю, аєш, недок., перех., діал. 1. Черпати, набирати потроху. Нахилившись над горшком, Устина довго цяпала ложкою молочну кашу, спокійно, щоб не схлюпнути, поставила на стіл миску (Чорн., Потік.., 1956, 178). 2. Доїти. Словник української мови в 11 томах
  5. цяпати — Цяпати, -паю, -єш, одн. в. цяпнути, -ну, -неш гл. 1) Черпать, брать понемногу, зачерпнуть немного. Оце вже почне цяпати кірцем. Узяв би прямо та з відра й насипав у самувар. Черномор. 2) Доить. А я тую козоньку цяпала, цяпала. Грин. ІІІ. 229. Словник української мови Грінченка