цяцькований

ЦЯЦЬКО́ВАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до цяцькува́ти.

Кудрявець розповідав, як, розкопуючи один курган, знайшли стародавню колісницю, цяцьковану зовні різними кістяними прикрасами (Г. Коцюба);

Важка чаша Кастель-Дуранте, блакитна, як італійське небо, цяцькована білими грифонами, арабесками і амурами, завжди привертала увагу гостей (О. Донченко);

Віктор побачив високу худорляву постать дівчини в чорному оксамитовому платті, цяцькованому срібними зірками (О. Донченко);

Я розглядаю Гретхен, наче якусь бездушну, але дорого цяцьковану річ (П. Колесник);

На узгір'ї світлім Ми спочивали серед буйних трав, Цяцькованих, мережаних квітками (М. Рильський).

2. у знач. прикм. Прикрашений, оздоблений (про предмети, речі і т. ін.).

Валка простувала величезним майданом з витолоченою травою .. і під'їхала до величезних цяцькованих воріт (Олесь Досвітній);

А щодо давньої, цяцькованої збруї.., скажу, що гідне похвали Сідло найвищої (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

// Розмальований (про посуд, будівлю і т. ін.).

– Скільки правиш за макітерку? Ось гроші! – і виклав [дядько] на цяцькований таріль два подвійні динари (О. Ільченко);

Хата була стародавньої краси, уставлена лавами й скринею, на полицях повно цяцькованих тарілок (Ю. Яновський);

Спробувала була Яресьчиха влаштувати його пастушком до багачів. Повела його до цяцькованих гачків, під бляшані крівлі (О. Гончар);

// Прикрашений візерунками, мережаний (про тканини).

– Оце так! надіну оту цяцьковану юбку! Скажуть люди, що я ряба та периста, як наша телиця (І. Нечуй-Левицький);

В учителя й справді гарно було. Стіл застелений був скатертиною цяцькованою (А. Тесленко);

// З начепленими прикрасами (про живі істоти).

Цяцькований Осел придбав нову біду: Де не повернеться, усе не до ладу, Чи шкоду втне – не подарують, Почують, що дзвенить – палюгою частують (Л. Глібов).