цяцькування

ЦЯЦЬКУВА́ННЯ, я, с., розм.

Дія і стан за знач. цяцькува́ти.

На повному кар'єрі кіннотники промайнули й повз розкішну, претензійну в своєму аляпуватому цяцькуванні будівлю біржі (Ю. Смолич);

– Є й перли, є й криштал [кришталь]! – відмовила з протягом панночка. – Але, здається мені, то вже буде зайве цяцькування (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цяцькування — цяцькува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цяцькування — -я, с., розм. Дія і стан за знач. цяцькувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. цяцькування — ЦЯЦЬКУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. цяцькува́ти. На повному кар’єрі кіннотники промайнули й повз розкішну, претензійну в своєму аляпуватому цяцькуванні будівлю біржі (Смолич, V, 1959, 797); — Є й перли, є й криштал [кришталь]!... Словник української мови в 11 томах
  4. цяцькування — Цяцькування, -ня с. Украшеніе. Словник української мови Грінченка