1. Словник української мови у 20 томах

ціанамідний

ЦІАНАМІ́ДНИЙ, а, е.

Прикм. до ціанамі́д.

Першим за часом відкриття відкриття (1904 р.) є ціанамідний спосіб добування аміаку, що ґрунтується на здатності азоту безпосередньо сполучатись з карбідом кальцію (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ціанамідний — ціанамі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ціанамідний — -а, -е. Прикм. до ціанамід. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ціанамідний — ЦІАНАМІ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до ціанамі́д. Першим за часом відкриття (1904 р.) є ціанамідний спосіб добування аміаку, оснований на здатності азоту безпосередньо сполучатись з карбідом кальцію (Заг. хімія, 1955, 349). Словник української мови в 11 томах