цілеспрямованість
ЦІЛЕСПРЯМО́ВАНІСТЬ, ності, ж.
Прагнення до певної мети, підпорядкованість їй дій, думок і т. ін.
Сухе, коли можна так сказати, мускулясте [обличчя], з високим чолом, рівним носом і крутим круглим підборіддям, воно вражало своєю стриманістю і водночас цілеспрямованістю (В. Собко);
Художнє оформлення станцій [метро] радує своєю простотою і цілеспрямованістю (М. Рильський);
– Для неї, для Вітчизни, долав [капітан] ревучі сорокові широти, і для неї ж він просто, по-буденному дбав про порядок на судні .. Таку б мати волю, ясність, таку б мати цілеспрямованість життя (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цілеспрямованість — [ц’ілеиспр'амован'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- цілеспрямованість — Мета, метовість, див. цільовий Словник чужослів Павло Штепа
- цілеспрямованість — цілеспрямо́ваність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цілеспрямованість — -ності, ж. Прагнення до певної мети, підпорядкованість їй дій, думок тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цілеспрямованість — ЦІЛЕСПРЯМО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Прагнення до певної мети, підпорядкованість їй дій, думок і т. ін. Всю роботу ЦК нашої партії характеризують цілеспрямованість, масштабний і науковий підхід, далекоглядність і реалізм (Матер. ХХV... Словник української мови в 11 томах