цінькання
ЦІ́НЬКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ці́нькати і звуки, утворювані цією дією.
Се був голос дзвонів, якими дзвонено на тривогу, на прогнання граду і який тепер, супроти тої гігантської музики в природі, виглядав мов цінькання дримби супроти могутнього оркестру (І. Франко);
Ми тиснули ворожу лаву, білі одступали. Гострі вибухи різали жовтневу ніч, й вона боляче плакала ціньканням куль і стогнала залізним стогоном (Г. Епік);
І тепер, звідки Петрові сочилося оте живе Хабіджине цінькання, темінь була чорніше за чорне, аж сиза (М. Вінграновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цінькання — ці́нькання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- цінькання — -я, с., розм. Дія за знач. цінькати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цінькання — ЦІ́НЬКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ці́нькати і звуки, утворювані цією дією. Се був голос дзвонів, якими дзвонено на тривогу, на прогнання граду і який тепер, супроти тої гігантської музики в природі... Словник української мови в 11 томах