цісарів

ЦІ́САРІВ, рева, реве.

Прикм. до ці́сар; належний цісареві.

Жив-був гуцул Іванко. Одного дня йому сказали, що має служити у цісаревім війську (з казки);

Коли Галичина підпала під владу Відня, уніати кілька разів подавали до сенату прохання про знесення скиту і нарешті 1785 року в Манявське урочище вдерлися цісареві війська... (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цісарів — -рева, -реве. Прикм. до цісар. || Належний цісареві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. цісарів — ЦІ́САРІВ, рева, реве. Прикм. до ці́сар; належний цісареві. Жив-був гуцул Іванко. Одного дня йому сказали, що має служити у цісаревім війську (Казки Буковини, 1968, 9); Коли Галичина підпала під владу Відня... Словник української мови в 11 томах
  3. цісарів — Цісарів, -рева, -ве Принадлежащій императору. Словник української мови Грінченка