1. Словник української мови у 20 томах

чабанувати

ЧАБАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, ЧАБА́НИТИ, ню, ниш; нак. сп. -а́нь; недок.

Пасти вівці.

[Старшина:] Не бійся, його тут нема, він десять літ уже в Криму чабанує, навряд чи й прийде! (І. Карпенко-Карий);

Батька Омелько бачить не дуже часто, бо він увесь час у степу, чабанує разом з Сильвестром Шандруком (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чабанувати — чабанува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. чабанувати — -ую, -уєш, недок. Доглядаючи, пасти вівці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чабанувати — ПАСТУ́ШИТИ (бути за пастуха), ПАСТУХУВА́ТИ, ЧЕРЕДНИКУВА́ТИ (перев. при великій рогатій худобі); ВІВЧА́РИТИ, ВІВЧАРЮВА́ТИ, ЧАБАНУВА́ТИ, ЧАБА́НИТИ рідше (при вівцях). — Ми разом пастушили в полонині (М. Словник синонімів української мови
  4. чабанувати — Чабанува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чабанувати — ЧАБАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Доглядаючи, пасти вівці. [Старшина:] Не бійся, його тут нема, він десять літ уже в Криму чабанує, навряд чи й прийде! (К.-Карий, І, 1960, 38); Батька Омелько бачить не дуже часто, бо він увесь час у степу, чабанує разом з Сильвестром Шандруком (Донч., IV, 1957, 493). Словник української мови в 11 томах
  6. чабанувати — Чабанува́ти, -ну́ю, -єш гл. Быть пастухомъ овецъ. Желех. Словник української мови Грінченка