чабаня

ЧАБАНЯ́, ня́ти, с., розм.

Дитина чабана.

На подвір'ї повно малечі, чабанчуків та чабанят безштанних, повно качат, курчат та кролят... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чабаня — чабаня́ іменник середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. чабаня — -яти, с., розм. Дитина чабана. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чабаня — ЧАБАНЯ́, я́ти, с., розм. Дитина чабана. На подвір’ї повно малечі, чабанчуків та чабанят безштанних, повно качат, курчат та кролят… (Гончар, Тронка, 1963, 8). Словник української мови в 11 томах