чабер
ЧАБЕ́Р, бру́, ч., бот.
Трав'яниста або напівчагарникова запашна рослина родини губоцвітих, що має бурі повзучі стебла з блідо-рожевими, іноді фіолетово-червоними квітками; містить ефірні олії, що використовуються в кулінарії, медицині й парфумерії.
Широко використовують як приправи до різних страв корені, листки, плоди або насіння пряних рослин. До них належать .. чабер, майоран (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чабер — чабе́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чабер — -бру, ч. Трав'яниста або напівчагарникова запашна рослина родини губоцвітих, що має бурі повзучі стебла з блідо-рожевими, іноді фіолетово-червоними квітками; містить ефірні олії, які використовуються в кулінарії, медицині й парфумерії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чабер — Однорічна рослина з блідо-фіолетовими квітками; культивують у Зх. і Пд. Європі; цінна приправа. Універсальний словник-енциклопедія
- чабер — ЧА́БЕР бот., ЧА́БРИК, ЩЕБРУ́ШКА. Словник синонімів української мови
- чабер — ЧАБЕ́Р, бру́, ч. (Satureja L.). Трав’яниста або напівчагарникова запашна рослина родини губоцвітих, що має бурі повзучі стебла з блідо-рожевими, іноді фіолетово-червоними квітками; містить ефірні олії, які використовуються в кулінарії... Словник української мови в 11 томах
- чабер — Чабе́р, -бра м. раст. Satureja hortensis L. ЗЮЗО. І. 135. Словник української мови Грінченка