чадолюбивий

ЧАДОЛЮБИ́ВИЙ, ЧАДОЛЮ́БНИЙ, а, е,

заст., жарт. Який любить своїх дітей.

У Мольєра скупий є скупий – і тільки; у Шекспіра Шайлок скупий, кмітливий, мстивий, чадолюбний, дотепний (з наук.-попул. літ.);

А судили жорстоко, безжально, навіть одні одних. Скажімо був такий імператор Маврикій, досить дурний, обмежений, скупий, але чадолюбивий. Мав багато дітей і дуже їх любив (П. Загребельний).