чайна

ЧА́ЙНА́, ча́йно́ї, ж.

Вид громадської їдальні, де можна випити чаю та поїсти.

– Можна й перекусити. – От і гаразд! Їдьмо до чайної (М. Стельмах);

До революції Іванов таки ніколи й не обідав вдома, на квартирі Дюбина, де стояв, а неодмінно ходив на Бессарабку, в чайну (Ю. Смолич);

Ми пообідали в чайній (С. Журахович);

За вікнами безлюдної чайної Нили дощі осінні, неживі, Лани горбаті марили весною, Сховавши в ґрунт осоти межові (П. Воронько);

І хоч у чайній було людно, ніхто чомусь не сідав коло нього (А. Дімаров);

Я змотався у чайну і зустрів там одного третьокурсника – Цезаря Нетудихліва (А. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чайна — див. їдальня Словник синонімів Вусика
  2. чайна — ча́йна́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. чайна — чайної, ж. Вид громадської їдальні, де можна випити чаю та поїсти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чайна — ЧА́ЙНА́, ча́йно́ї, ж. Вид громадської їдальні, де можна випити чаю та поїсти. До революції Іванов таки ніколи й не обідав вдома, на квартирі Дюбина, де стояв, а неодмінно ходив на Бессарабку, в чайну (Смолич, Мир.., 1958, 62); Ми пообідали в чайній (Жур. Словник української мови в 11 томах