чайниковий

ЧАЙНИКО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до ча́йник.

Отець Діяковський знов заплакав і, спитавшися, чи спить панна Варка, налив той чайник горілки, в якому, звичайно, заварюють чай, сів у столовій [їдальні] при столі і почав смоктати з носка чайникового (Т. Осьмачка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чайниковий — ча́йниковий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. чайниковий — -а, -е. Прикм. до чайник. Великий тлумачний словник сучасної мови