чайрикер

ЧАЙРИКЕ́Р, а, ч., іст.

Наймит; здольник, скіпщик.

А червоногвардійці поповнилися робітниками ташкентських залізничних майстерень та чайрикерами з кишлаків (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me