чакри

ЧА́КРИ¹, невідм.

Династія, що царювала в Таїланді з 1782 р.

ЧА́КРИ², чакр, мн. (одн. ча́кра), ж., спец.

В індуїзмі: сім зон тіла людини, що концентрують біоенергію.

За науковими даними, золоте сяйво – символ розвиненого духу, а застебнутись Зіркою означає поповнити психічною енергією і закрити особливі “вікна” на середній лінії тіла людини, так звані психоенергетичні центри-чакри (з наук.-попул. літ.);

Як пише пан Горащук: “Чакра – енергетичний центр, зона концентрації енергії, що фільтрує, розподіляє, перетворює, проводить і виводить цю енргію”. Людською мовою це означає, що чакру ніяк виявити не можна, бо вона не матеріальна, однак якусь “енергію” вона концентрує та ще й перетворює (з наук.-попул. літ.);

В момент, коли та чи інша чакра відкрита, вона діє як точка входу-виходу енергії і через неї всередену енергетичної оболонки втягується потік корпускулярних частинок з тих, що могутньою рікою пронизують Землю з космосу (із журн.).