чанівник

ЧАНІВНИ́К, а́, ч.

Робітник, який працює біля чанів (на дубильному, фарбувальному та іншому виробництвах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чанівник — чанівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови