чартер
ЧА́РТЕР, а, ч.
1. Угода про морське або повітряне перевезення вантажів, а також пасажирів, укладена між власником (фрахтівником) і наймачем (фрахтувальником) на оренду всього транспортного засобу або його частини на певний рейс чи термін.
2. Договір, за яким власник повітряного корабля зобов'язується надати наймачу за плату всю місткість чи частину місткості повітряного корабля для перевезення пасажирів, багажу, вантажу, пошти або для іншої мети.
Договір чартера містить умови надання судна і перевезення вантажу (з наук. літ.).
3. Рейс, що здійснюється за таким договором.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чартер — [чартеир] -ру, м. (на) -р'і Орфоепічний словник української мови
- чартер — Грамота, див. хартія Словник чужослів Павло Штепа
- чартер — рос. чартер 1. Угода між власником транспортного засобу і винаймачем на предмет перевезення вантажів або пасажирів, якою передбачається винаймання повністю чи частини судна на певний час рейс, чи кілька рейсів із зазначенням сум, орендної плати... Eкономічна енциклопедія
- чартер — ча́ртер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чартер — (англ. сharter) 1. договір фрахтування, який укладається між судновласником та фрахтівником. Може діяти на один і на кілька рейсів або на певний період. 2. наймання транспорту для особистих цілей; charter night – чартерний рейс. Політ на літаку, найнятому для нього. Економічний словник
- чартер — -а, ч. 1》 Грамота, хартія. 2》 Договір про морське або повітряне перевезення вантажів, а також пасажирів... Великий тлумачний словник сучасної мови
- чартер — ча́ртер (англ. charter) 1. Грамота, хартія. 2. Договір морського перевезення вантажів. Словник іншомовних слів Мельничука
- чартер — Умова про винайм усього судна чи його частини на рейс чи окреслений час; використовується також у авіації. Універсальний словник-енциклопедія