часничниця
ЧАСНИ́ЧНИЦЯ, і, ж.
Рід безхвостих земноводних родини часничницевих; земляна жаба.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- часничниця — часни́чниця іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови