часок

ЧАСО́К, у, ч.

Зменш. до час 2–3, 6.

– Сало, знаю, що є, бо кабанчика закололи недавно. Отець Харитін вийшов на часок і пошепотів з Онисією. Онися сердито забубоніла (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. часок — Часо́к, -ска́, -ско́ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. часок — Часо́к, -ску м. ум. отъ час. Словник української мови Грінченка