часок
ЧАСО́К, у, ч.
Зменш. до час 2–3, 6.
– Сало, знаю, що є, бо кабанчика закололи недавно. Отець Харитін вийшов на часок і пошепотів з Онисією. Онися сердито забубоніла (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me