частокіл

ЧАСТОКІ́Л, ко́лу, ч.

Огорожа, паркан із кілків, жердин, паль і т. ін., вбитих у землю густо одне біля одного.

Вербовий частокіл до самого берега прийнявся й пустив од себе широке гілля; вербові кілки, густо повтикані в землю, стали високими вербами (І. Нечуй-Левицький);

Важким сном сплять арештанти... Тільки двоє вартових міряють кроками стежечку вздовж дерев'яного частоколу (Ю. Мушкетик);

По зовнішній і внутрішній стороні валу йшов паркан – дерев'яний частокіл, укритий ґонтовим дашком (з наук. літ.);

Він ступив до Данька, і той, обтираючи спиною і задом високий іржавий частокіл, посунувся до воріт (М. Стельмах);

А рано мати нас повисадювала [повисаджувала] на загату, бо тоді не було таких тинів, як тепер, а були кругом всього садка частоколи такі з дубів, що тепер би з нього хату збудували (з переказу);

* Образно. Куди ж вас тепер? – не спускаючи з Леоніда очей, випитувала Вутанька, нетерпляча, розпашіла, готова кинутись до нього щомиті крізь частокіл озброєної варти (О. Гончар);

Тільки поминувши її [молодість], людина усвідомлює, що навіть не встигла нею насолодитися, лиш почала розуміти її принади, вона вже й пощезла за потоком літ (М. Слабошпицький);

* У порівн. Серед вулиці – танці. Круг них парубки й чоловіки, як частокіл (М. Коцюбинський);

* Образно. * У порівн. Густим частоколом встають вони [ліси] над обрієм і нескінченним ланцюгом зелених масивів тягнуться десь далеко на північ і на захід (В. Козаченко).