чахкати
ЧА́ХКАТИ, аю, аєш, недок.
1. тільки 3 ос. З шумом випускаючи пари, гази, повітря і т. ін., утворювати уривчасті, короткі, ритмічні звуки (про машини, механізми і т. ін.).
Біліли рейки, і попереду розмірено чахкав паровоз (В. Козаченко);
Із скелі над ним чахкали малі міномети, і він почав туди гукати, махаючи білою хусткою радянським, як він думав, бійцям (О. Гончар);
Десь недалеко чахкав мотор автомобіля (П. Автомонов);
// Утворювати глухий дзвін із шерехом, специфічні відзвуки від тертя по якій-небудь поверхні і т. ін. (про пилки, рубанки тощо).
Біля тартака метушились люди, швидко, із довгим висвистом чахкали пилки, снували підводи (О. Десняк).
2. розм. Видавати шум, характерні звуки, ступаючи по болоту, багну, твані і т. ін.; чавкати.
Ясногорська, важко чахкаючи в хлипкій драговині, пішла (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- чахкати — ча́хкати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- чахкати — -аю, -аєш, недок. 1》 тільки 3 ос. З шумом випускаючи пару, гази, повітря і т. ін., утворювати уривчасті, короткі, ритмічні звуки (про машини, механізми і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чахкати — ПИ́ХКАТИ (про механізми — випускати пару, відпрацьований газ і т. ін. з характерними звуками), ПИХТІ́ТИ, ПИХКОТІ́ТИ підсил., ПА́ХКАТИ, ПАХКОТІ́ТИ підсил., ЧАХКАТИ (ЧОХКАТИ), ЧАХКОТІ́ТИ підсил., ЧМИ́ХАТИ, ЧМИХКОТІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- чахкати — ЧА́ХКАТИ, аю, аєш, недок. і. тільки 3 ос. З шумом випускаючи пари, гази, повітря і т. ін., утворювати уривчасті, короткі, ритмічні звуки (про машини, механізми і т. ін.). Біліли рейки, і попереду розмірено чахкав паровоз (Коз. Словник української мови в 11 томах