чашка
ЧА́ШКА, и, ж.
1. Невелика посудина округлої форми (частіше з вушком), перев. з фарфору, фаянсу, з якої п'ють чай, каву та інші напої.
Підвівши знічев'я голову, він побачив вітрину з посудом. – А що якби купити їй, наприклад, чашку?.. Що ж, се нічого! (Леся Українка);
Разом з робітниками Баранівського фарфорового заводу на Житомирщині було виготовлено сервізи, чашки та інший посуд з нового високоякісного фарфору (з наук.-попул. літ.);
Супи сервірують у глибоких супових тарілках. Однак бульйони і суп-пюре, як правило, подають у чашці з однією чи двома ручками (з газ.);
// Кількість рідини, яку вміщає ця посудина.
Годують 3 рази в день: вранці 2 чашки какао, або кави, або чаю, масло, мед (М. Коцюбинський).
2. Те саме, що ча́ша 2.
Починає широко застосовуватись [в Київській Русі] .. також дерев'яний посуд, різні чашки, ополоники, діжі для замішування тіста тощо (з наук.-попул. літ.);
В білій капличці, де в кам'яну чашку стікала чиста цілюща вода, рівно горіли, мов золоті квіти, свічки (М. Коцюбинський);
// перен., зневажл., жарт. Людський череп.
Уставай! та золотую чашу Наливаймо радісним питвом, Доки чашка голови твоєї Ще не повна цвіллю-порохном! (А. Кримський).
3. бот. Те саме, що ча́шечка 2.
Інші цвіти соромливо стуляють свої чашки вдень, щоб сонце не виссало з них пахощів, і розхиляють їх аж вечором [ввечері] (І. Франко);
В конвалії чашці глибокій чом перлами сльози тремтять? (Уляна Кравченко).
4. анат. Те саме, що ча́шечка 3.
З розваленою надвоє чашкою, весь .. об'юшений кров'ю, з поламаними ребрами.., він схопиться, як демон червоний, і знов, і знов кидається у бій (Г. Хоткевич).
5. спец. Частина приладу або пристрою; деталь округлої форми.
Ртутний барометр має трубку, чашку і шкалу, на які нанесено поділки в міліметрах (з навч. літ.);
Товстим ременем приперезавши себе до стовпа, він вилазив у степу до гулких проводів, працював плескачками біля порцелянових дзвінких чашок (Л. Первомайський).
6. буд. Напівокругла виїмка на кінці бруса, в яку загонять край іншого бруса при зв'язуванні їх у вінець.
△ (1) Надколі́нна ча́шка, анат. – те саме, що надколі́нок.
Значення в інших словниках
- чашка — (на чай) горнятко, філіжанка, (квітки) чашечка, п! ЧАША Словник синонімів Караванського
- чашка — [чашка] -шкие, д. і м. час'ц'і, мн. чашки, чашок дв'і чашкие Орфоепічний словник української мови
- чашка — Горнятко, горня, див. посуда Словник чужослів Павло Штепа
- чашка — ча́шка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ча́шки Орфографічний словник української мови
- чашка — -и, ж. 1》 Невелика посудина (частіше з вушком), перев. з фарфору, фаянсу, з якої п'ють чай, каву та інші напої. || Кількість рідини, яку вміщає ця посудина. Випарна чашка — хімічний посуд, який застосовується для випарювання різних розчинів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чашка — кида́ти / ки́нути на ча́шку терезі́в. Робити все можливе, докладати всіх зусиль, щоб добитися успіху, виграшного становища і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- чашка — ЧА́ШКА (невелика посудина з фарфору, фаянсу тощо для пиття чаю, кави і т. ін.), ФІЛІЖА́НКА. Хазяїн взяв із моїх рук порожню чашку й попрямував до хати (Є. Гуцало); Мати прокинулась, бряжчать філіжанки, пахне кавою (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
- чашка — Ча́шка, -шки, -шці; чашки́, чашо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чашка — ЧА́ШКА, и, ж. 1. Невелика посудина (частіше з вушком), перев. з фарфору, фаянсу, з якої п’ють чай, каву та інші напої. Підвівши знічев’я голову, він побачив вітрину з посудом. — А що якби купити їй, наприклад, чашку?.. Що ж, се нічого! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
- чашка — Чашка, -ки ж. 1) Чашка. Левиц. І. 433. 2) Въ прялкѣ для пряденія шерсти: «деревянный цилиндръ, вращающійся на желѣзной оси между столбиками зайчика; на этотъ цилиндръ накладываютъ безконечную веревку маховаго колеса, приводящаго въ дѣйствіе чашку». Вас. 153. ум. чашечка. Словник української мови Грінченка