чаяння
ЧА́ЯННЯ, ЧА́ЯНІЄ, я, с., заст.
Чекання, сподівання.
Таким чином українська мова знає .. відому в старослов'янськім родину слів “чаяти”, “чаяніє” (ждати, чекання), “відчаятись” – стратити надію, “відчай” (одчай) – розпука, “одчайдух” .. – несподіване (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чаяння — ча́яння іменник середнього роду сподівання арх. Орфографічний словник української мови