1. Словник української мови у 20 томах

чаївник

ЧАЇВНИ́К, а́, ч.

Той, хто вирощує чай (у 1 знач.); фахівець із чаївництва.

Чаївники [Грузії]... намічають виробити 490 тис. тонн сортового листу, поліпшити його якість (з газ.);

// Той, хто збирає чайний лист.

Чаївника... Римму Гумбу добре знають в Абхазії... По 100–120 кілограмів чайного листя при нормі 40 збирає дівчина щоденно (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чаївник — чаївни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. чаївник — -а, ч. Особа, яка вирощує чай (у 1 знач.); фахівець із чаївництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чаївник — ЧАЇВНИ́К, а́, ч. Особа, яка вирощує чай (у 1 знач.); фахівець з чаївництва. Словник української мови в 11 томах