1. Словник української мови у 20 томах

чвакнути

ЧВА́КНУТИ, ну, неш, док.

Однокр. до чва́кати.

Мої ноги то чвакнуть у калюжі, то тріску переломлять (Іван Ле);

Козаки перестали реготати, а Марфа вже як вихор перехопилася через попівський тин. Тільки чвакнуло з того боку опукою впале тіло (Іван Ле);

Так [Мотря] скрутила сорочку в руках, що вона чвакнула, ніби закричала (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чвакнути — чва́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. чвакнути — -ну, -неш, док. Однокр. до чвакати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чвакнути — ЧА́ВКАТИ (про болото, твань, трясовину тощо), ЧАВКОТІ́ТИ підсил., ЧВА́КАТИ, ЧВАКОТІ́ТИ підсил., ЧМО́КАТИ, ЦМО́КАТИ, ЧВЯ́КАТИ розм., ЧМА́КАТИ розм., ЧМАКОТІ́ТИ підсил. розм. — Док.: ча́вкнути, чва́кнути, чмо́кнути, цмо́кнути. Під ногами чавкала багнюка (Ю. Словник синонімів української мови
  4. чвакнути — ЧВА́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до чва́кати. Мої ноги то чвакнуть у калюжі, то тріску переломлять (Ле, Вибр., 1939, 188); Козаки перестали реготати, а Марфа вже як вихор перехопилася через попівський тин. Словник української мови в 11 томах