чванька
ЧВА́НЬКА, и, ч. і ж., діал.
Чванько.
Ой чия то парубчина, ой чия то чванька? Закросила мама штани, – він каже: китайка (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чванька — Чванька, -ки м. = чванько. Ой чия то парубчина, ой чия то чванька? Закрасила мама штани, — він каже: китайка. Чуб. IV. 480. Словник української мови Грінченка