1. Словник української мови у 20 томах

чванькуватий

ЧВАНЬКУВА́ТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що чванли́вий.

Вона .. чванькувата – носочка й коцюбою не дістати – дивиться, наче зараз тебе з'їсть (Марко Вовчок);

Походжали там [на базарі] і чванькуваті чужоземці – з такими пиками, начебто їм ось тут усе смерділо (О. Ільченко);

Вельми примітною особою був на всю Полтавську губернію відставний генерал-майор Павло Башкирцев, чоловік маєтний, чванькуватий і не богобоязливий (М. Слабошпицький);

Це дівча якось глибоко дратувало Славенка своїм чванькуватим пащекуванням, а надто самою своєю присутністю .. і він нарешті не витримав (В. Підмогильний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чванькуватий — див. пихатий; хвалько Словник синонімів Вусика
  2. чванькуватий — чванькува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. чванькуватий — -а, -е, розм. Те саме, що чванливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чванькуватий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. чванькуватий — Чванькува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. чванькуватий — ЧВАНЬКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що чванли́вий. Вона.. чванькувата — носочка й коцюбою не дістати — дивиться, наче зараз тебе з’їсть (Вовчок, VI, 1956, 293); Походжали там [на базарі] і чванькуваті чужоземці — з такими пиками, начебто їм ось тут усе смерділо (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 170). Словник української мови в 11 томах